Персональна сторінка
Тяжолов Микола Олександрович
1900 - 1967
Гілка роду: Тяжолови
Місце народження: Полтава
Місце смерті: Харків
Біографія
19.03.1900 — народився в родині глухонімих у Полтаві? 1902 — переїхав із Полтави до Харкова. До 1918 — революціонер-підпільник, близький друг більшовика Кривомазова, убитого у 1918 році. Закінчив вчительський інтитут. До 1920 — проживав із дружиною на вул. Гордієнківській, 25. 1925 — народилася донька Катя. 1930 — народився син Алім. 1920–1943 — проживав на вул. Заїківській, 3; пізніше — пл. Руднєва, 10. 1920–1936 — депутат міської ради від товариства глухих. 1923 — увійшов до складу правління Харківського культурно-просвітницького союзу глухонімих, у який було реорганізовано Харківське товариство глухонімих. 1926 — один з організаторів школи лікнепу для глухих на 50 осіб у приміщенні клубу інвалідів громадянської війни на вул. Сумській, 4. Став першим учителем школи для дорослих глухих у Харкові (назви в різні роки: лікнеп, школа лікнепу № 11, ВПШ № 6, початкова та неповна середня вечірня школа дорослих глухих). Очолював школу. 1932 — доклав значних зусиль до створення УПП № 1 на вул. Короленка, 18, розгорнув активну діяльність із розширення навчально-виробничих підприємств для глухих та їх працевлаштування як на цих, так і на державних підприємствах. 1934 — школу перетворено на неповну середню вечірню школу як для дорослих, так і для дітей. 1940 — написав рукопис «Мімічний словник». Захворів на туберкульоз. 1941–1943 — перебував в окупації в Харкові. 1943 — стояв на біржі праці. Після звільнення Харкова виключений із партії. 1946 — школа проводила заняття в неопалюваних канцеляріях і цехах підприємств Харківського облвідділу УТОГ. Наприкінці березня 1947 року Ленінський райвно виділив школі 3 класні кімнати у приміщенні 31-ї жіночої школи на вул. Чеботарській, 51. 1947 — школу перейменовано на неповну середню школу № 23 для робітничої молоді. Працював разом із дружиною вчителем у школі. 1967 — помер.