Персональна сторінка
Буткевич (Криженко) Єфросінія Григорівна
1904 - 2004
Гілка роду: Криженко
Місце народження: Борисівка
Місце смерті: Слатине
Біографія
Зі спогадів Криженко Тамари Василівни: "Середня донька — тітка Фрося — була однією з моїх улюблених. Вона вийшла заміж за сина священника і жила з чоловіком та дітьми в селі Слатине Харківської області. У роки радянської влади її чоловік Єгор Іванович працював учителем у школі. Це був суворий, приземкуватий чоловік, який завжди носив бриджі галіфе — модні в ті роки — і чорні чоботи. Він мало розмовляв із нами, дітьми, і відзначався строгим характером. Я його трохи побоювалася, коли бувала в них удома або вони приїжджали до нас у гості. А тітка Фрося була його повною протилежністю: кругленька, повненька, із постійною усмішкою на обличчі, що випромінювала доброту й гостинність. Уперше мені довелося пожити в них під час війни, коли захворіла мама. Я пам’ятаю маленький старенький дерев’яний будиночок, що виходив трьома вікнами на дорогу. У коридорі — драбина, якою піднімалися на горище. У передній великій кімнаті — обідній стіл, коричневий різьблений дерев’яний буфет, широке ліжко, в якому потопаєш у м’якій перині та великих подушках. На підлозі — квітчасті домоткані доріжки. У кутку — ікони з лампадками. У сусідній кімнаті — велике ліжко, диван і великі фікуси. У маленькій кухні завжди стояли глечики з теплим молоком і рум’яною, незвичайно смачною скоринкою. А до молока — домашній пишний круглий ароматний хліб, який у цій кухоньці в печі пекла тітка Фрося. Будиночок від дороги відгороджував паркан, сплетений із різних прутів, який у давнину називали тином. І завжди на цьому тині висіли вниз горлечками глечики, що сохли після миття. За будиночком були сад із яблунями та вишнями і город, де росли цибуля, часник, огірки, картопля. На столі завжди була зелень, гаряча картопля, молоко..."